Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти   розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості включає:

•         стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

•         систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

•         критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

•         критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічнихпрацівників;

•         критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

•         забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

•         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм;

•         створення в ЗЗСО  інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту» забезпечує керівник закладу освіти. Відповідають за забезпечення якості освіти на відповідній території органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону). На виконання статті 67 Закону утворений також центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти - Державна служба якості освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти Поляницької

ЗОШ  І-ІІ ступенів:

•          формування спільного та кращого розуміння якості освіти та освітньої діяльності школи;

•          створення можливостей для забезпечення і постійного підвищення якості повної загальної середньої освіти та освітньої діяльності;

•          отримання об’єктивної інформації щодо якості освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти;

•          побудова основи для самоаналізу, самооцінювання Поляницької ЗОШ ст.

Ключові слова:

Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.      

Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.            

 Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії).

Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень

Стандарти - це певні настанови, поради закладам загальної середньої освіти щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти.

Рекомендації - формалізований опис стандартів та пропозиції для визначення можливих дій закладу освіти щодо створення і функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, її окремих компонентів.

Критерії - мірило, інструмент для оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти та її окремих компонентів.

(Інші ключові терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про освіту»).

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних принципах:     

• принцип дитиноцентризму: врахування освітніх потреб і очікувань; орієнтація, на потреби та очікування здобувачів освіти, а також врахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін, суспільства;
• принцип органічної єдності заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом: внутрішня система забезпечення якості освіти має бути природною і невід’ємною складовою діяльності закладу освіти;
• принцип партнерства: позитивні взаємини між усіма зацікавленими сторонами, впевненість у порядності й доброзичливості одне одного;

відповідальність та взаємозв’язок усіх внутрішніх чинників і складових діяльності закладу освіти (цілі, людські та матеріальні ресурси тощо); добровільність прийняття зобов’язань та обов’язковість виконання домовленостей усіх учасників освітнього процесу у досягненні високої якості освітнього процесу;

• принцип відкритості і прозорості: відкритий доступ до інформації про процеси, що відбуваються у закладі освіти, якість їхньої освітньої діяльності та якість освіти школи;
• принцип розвитку: необхідність удосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

•      функціонування  системи  формування  компетентностей   учнів;

•     підвищення кваліфікації  педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу ліцею;  

•      забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;
• моніторинг  якості  освіти;
• контродь обєктивності оцнювання та рівня сформованостікомпетентностей здобувачів освіти.

           4.   Завдання моніторингу  якості  освіти:

•    здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  ліцеї;

•  створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

•     аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

•    створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;

•  прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в ліцеї.

Моніторинг  в  закладі освіти  здійснюють:

•           директор  ліцею  та  його  заступник;

•           засновник;

•           органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 

•           органи  самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівниками,  учнями    та   батьками; 

•           громадськість.

  Основними формами моніторингу є:

           •     проведення контрольних робіт;

•     участь  учнів  у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсів;

•     перевірка  документації;

•     опитування, анкетування;

•     відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

•           об’єктивність;

•           систематичність;

•           відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

•           надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

•           гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

•            отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

•       покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

•     підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

•  за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

•    дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

 Об’єкти моніторингу якості освіти:

•     кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

•           контингент учнів;

•           психолого-соціологічний моніторинг;

•           результати навчання  учнів;

•           педагогічна діяльність;

•           управління ліцеєм;

•           освітнє середовище;

•           медичний моніторинг;

•           моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

•           формування іміджу ліцею.

Моніторинг та контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, заступник директора з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, виховних заходів та факультативів, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу.

Моніторинг та контроль за викладанням шкільних курсів основ наук здійснюється в кілька етапів. Відповідно до річного плану роботи школи обираються об'єкти моніторингу та контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан освітнього процесу.

Директор видає наказ про строки та мету проведення моніторингу та контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 20 днів із відвідуванням не менше десяти уроків, занять чи інших заходів.

Члени комісії, які здійснюють перевірку, мають право запитувати необхідну інформацію, вивчати документацію, що відноситься до предмета контролю.

При проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджувати вчителя, якщо в місячному плані зазначені строки контролю. В екстрених випадках директор і його заступники з навчально-виховної роботи можуть відвідувати уроки вчителів школи без попередження.

Підстави для проведення контролю:

• атестація педагогічних працівників;
• плановість контролю;
• перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
• звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається аналітична довідка довільної (або затвердженої) форми, з якою ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

Результати моніторингу та контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі, в яких вказано:

• мету контролю;
• строки;
• склад комісії;
• яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
• констатація фактів, що виявлені;
• висновки;
• рекомендації або пропозиції;
• підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
• дата та підпис відповідального за написання довідки.

 Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

• знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
• знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
• вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
• звернутись до вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками моніторингу та контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

• проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при заступнику директора тощо;
• результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами моніторингу та контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до Стратегії розвитку школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

5. Планування освітньої діяльності: механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

• Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, викладачів і здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.
• Освітня програма має відповідати вимогам стандарту освіти.
• На підставі типової освітньої програми навчальний заклад розробляє освітні програми для кожного ступеню окремо. Освітні програми є частиною освітньої програми та нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітня програма схвалюється педагогічною радою та затверджується директором навчального закладу, про що видається відповідний наказ.
• Освітню програму розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної-виховної роботи, керівників шкільних методичних об'єднань.

Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

• Перегляд освітніх програм відбувається за результатами їхнього моніторингу.
• Удосконалення освітніх програм передбачає таку систему заходів: забезпечення розробки структури навчального плану; визначення переліку та змісту навчальних дисциплін; розподіл навчального часу здобувачів освіти; визначення підходів до викладання та навчання, а також методів оцінювання.
• Критерії, за якими відбувається перегляд освітніх програм, формулюються як у результаті зворотного зв’язку із педагогічними працівниками, здобувачами освіти, випускниками і батьками, так і внаслідок прогнозування розвитку освітньої галузі та потреб суспільства.
• Відповідальними за впровадження та виконання освітньої програми є учителі, керівники методичних об'єднань, заступники директора з навчально-виховної роботи.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст. 42 Закону України «Про освіту»)

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  передбачає:

•           посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•           дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•           надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність;

•           контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями;

•           об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає:

•           самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

•         посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•         дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•         надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•         академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

•         самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

•         фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

•         фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

•         списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

•         обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 

•         хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

•         необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•           відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

•           позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•           повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 

•           повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти. Особи, які навчаються в даній школі, зі свого боку, зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня сформованих компетентностей. Адміністрація школи визначає основні принципи та механізми забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату. Основними завданнями запобігання плагіату в ЗЗСО є формування академічної етики та поваги до інтелектуальних надбань, дотримання норм законодавства про авторське право і покликане сприяти впровадженню практики належного цитування через визначення поняття та форм плагіату, методів запобігання його поширенню, процедури розгляду та фіксування фактів плагіату, а також формалізації можливих наслідків його вчинення у межах закладу освіти.

2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

         Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками.

        Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

       Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; - стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички – дії, доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням,

узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

         Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

      Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) , учнів 2 класу відповідно до Методичних рекомендацій оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класів (наказ МОН від 27.08.2019 року №1154),  учнів 3-4 класів відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів НУШ(наказ МОНУ від 16.09.2020р. №1146)

         Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

      Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

      З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

       Навчальні досягнення учнів 4-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказом МОН ві 21.08.2013 року № 1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 1009 від 19.08.2016 року.

        Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів. 
         Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. 

Критерії  оцінювання навчальних досягнень 

 учнів початкової школи

Критерії   оцінювання навчальних досягнень учнів  основної  й  старшої школи 

 Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

•         усунення безсистемності в оцінюванні;

•         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

•         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

 Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

 Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Формою  контролю за  діяльністю  керівників  ліцею  є  атестація.  

Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації  визначається  за    критеріями: 

1)       саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)       стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3)       річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4)       здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5)       забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводумолодих спеціалістів;

6)       поширення позитивної інформації про заклад;

7)       створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

8)       застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;

9)       забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями:

1)      цілеспрямованість та саморозвиток;

2)      компетентність;

3)      динамічність та самокритичність;

4)      управлінська етика;

5)      прогностичність та  аналітичність;

6)      креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7)      здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VII.     Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу 

Поляницька ЗОШ І-ІІступенів побудована у 2009році.

Проектна  потужність – 220 учнівських  місць. Стан  будівель в належному стані, проте необхідно првести капітальний ремонт системи опалення.

Приміщення  та  територія  школи  відповідають  державним  санітарно-гігієнічним  нормам   щодо  утримання  закладів загальної середньої освіти.

Навчальні  класи  та  кабінети  забезпечені  меблями.

В їдальні наявне  холоде та гаряче водопостачання, необхідне  технологічне  обладнання. Приміщення  їдальні  розраховане  на  80 посадкових  місць.

В школі відсутня кабінетна система, у зв’язку відсутністю обладнаних кабінетів.  В школі  наявні  кабінети: фізичний, хімічний,  інформатики .

Навчальні кабінети - це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам та обладнані сучасними технічними засобами навчання. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.

В Поляницькій ЗОШ І-ІІст наявні:   бібліотека, спортивна зала,   басейн, футбольний майданчик, який потребує капітального ремонту.

  В  спортивному  залі  є  достатня  кількість  спортивного  інвентаря  та  обладнання.

На даний час у школі –1 інтерактивна  дошка, 12 стаціонарних комп'ютерів та  9 ноутбуків,  7 телевізорів ,  4 проектори,  16 багатофункціональних пристроїв , 22 планшети, 5 ламінаторів, 3 документ-камери.             Наявний  доступ  до  всесвітньої  інформаційної  мережі  Інтернет.

            Учні  забезпечені  підручниками. Книги  зберігаються  в  належних  умовах.

  Матеріально-технічна база школи повністю пристосована для організації освітнього процесу.           

VIII. Інформаційна  система  для  ефективного управління  Поляницької             ЗОШ І-ІІ ст.  

Роботу  інформаційної  системи  школи  забезпечує  наявність  необмеженого  доступу  до  мережі  Інтернет   для  учнів  та  педагогічних працівників (в  тому  числі  через  сервіс  Wi-Fi). Значне  місце  в  управлінні школою відіграє   офіційний  сайт та   facebook-сторінка. 

До основних функцій інформаційної системи належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметрам, введення, підтримка та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

У школі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень.
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.                                                         

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:                                                                         

• статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;
• інформаційна база про якість освітнього процесу;
• інформаційна база про результати державної підсумкової атестації тощо.

IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення, забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби осіб з ООП.

Універсальний дизайн школи створюється на таких принципах:

• рівність і доступність використання;
• гнучкість використання;
• просте та зручне використання;
• сприйняття інформації з урахуванням різних можливостей користувачів;
• низький рівень фізичних зусиль;
• наявність необхідного розміру і простору.